Рух добровольців Простір свободи

Рух добровольців

"Простір свободи"

Ми у Facebook






Хто ми

Новини

Фотогалерея

Відео

Проекти

Наша структура

Як до нас приєднатися

Контакти

Наша кнопка:


Партнери:



ЗДАЙ КРОВ / ВРЯТУЙ ЖИТТЯ
maidan.org.ua

greencubator


УКРАЇНСЬКА МОВА ЗАВОЙОВУЄ ЕФІР

УКРАЇНСЬКА МОВА ЗАВОЙОВУЄ ЕФІР

Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2018 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».

 

Уперше за багато років українська мова домінує не лише на радіо, а і в телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні у сфері послуг.

Водночас російська мова домінує українському сегменті Інтернету, включаючи інтернет-медіа й інтернет-торгівлю, в друкованих медіа, і значній частині сфери послуг. Тиск чинників русифікації на суспільство залишається значним, внаслідок чого мільйони українців, особливо в містах, не спілкуються в повсякденному житті українською мовою, навіть якщо вважають її рідною.

Позитивні зрушення відбуваються перш за все в тих галузях, для захисту української мови в яких ухвалено зміни до законодавства. На думку авторів дослідження, перспективи поширення і розвитку української мови залежать у першу чергу від здатності парламенту ухвалити в цілому закон про державну мову, прийнятий за основу у жовтні цього року.

 

Огляд, презентований 8 листопада у Києві, базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.

9 листопада в Україні відзначається День української мови та писемності.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ПОВНИЙ ТЕКСТ ОГЛЯДУ

 

Докладніше

Частка української мови у прайм-тайм телеканалів  за рік зросла з 39% до 64%, а російської – впала з 32% до 7%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми. Українська мова вперше за багато років домінує на телебаченні.

 

54% всіх пісень в загальнонаціональних і 48% - на місцевих та регіональних радіостанціях лунають українською мовою. Українська є мовою ведення програм 84% часу  на загальнонаціональному і 92% часу на місцевому й регіональному радіо.

 

 

Частка школярів, що здобувають освіту  з українською мовою, за рік зросла з 90 до 91%, а частка першокласників – з 91 до 95%. Найбільше помітне зростання частки перших класів з українською мовою навчання областях  Сходу і Півдня України – в Донецькій області з 76% до 99%, Запорізькій з 78% до 88%, Луганській з 74% до 89%, Одеській з 71% до 87%, Харківській з 72% до 80%, Херсонській – з 89% до 98%. Донецька і Херсонська області за часткою першокласників, що навчаються українською мовою, перевищили місто Київ, де ця частка майже не змінилася і становить 97,8%. Разом з тим автори огляду відзначають, що в закладах освіти нерідко порушується законодавство, і частина освітнього процесу на практиці проводиться російською мовою.

У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструються українською мовою, при цьому, починаючи з 2017 року помітна частина цих фільмів –картини українського виробництва, зняті українською мовою. В 2017 таких фільмів у прокаті було 22 з 302, за неповні 10 місяців цього року – вже 53 з 334.

  Частка газет, що видаються українською мовою, знизилася і становить  34% від сумарного тиражу, частка книг, навпаки, зросла до 76%. При цьому дозвільна процедура ввезення книг із як країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.

За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк) лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 74% є меню українською і тільки в 56% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. Ці показники на кілька відсотків кращі за минулорічні. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону і в цілому залишається неприйнятною.

Російська мова домінує в українському сегменті Інтернету. Серед 100 найпопулярніших серед українців сайтів україномовних – лише 10%. Як і раніше, у двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська є вторинною і в більшості випадків є якісно та функціонально неповноцінною.

 

На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики. Важливими кроками в цьому напрямку стало скасування Конституційним Судом закону Ківалова-Колесніченка і ухвалення в першому читанні законопроекту про  державну мову №5670-д. А подальші перспективи розвитку і поширення української мови залежать від здатності парламенту скористатися історичним шансом і ухвалити закон про мову в цілому.

 


08.11.2018

Для друку

Фотогалерея
Фотогалерея

Рекомендуємо
прочитати